• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Профспілка інформує

Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері ( в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;

3) матері або іншим особам, зазначеним у частині 3 ст.18 та частині 1 ст.19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6- річного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною 16-річного віку;

4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та інвалідам 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

7) інвалідам 1 та 2 групи - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

8) особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10)працівникам для догляду за хворим рідним по крові або шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

11)працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12)працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

13)працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

14)сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15)ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

16)працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацією, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік .

При наданні цієї відпустки обов'язково, щоб сторони дійшли спільної згоди щодо відпустки, тобто самого бажання працівника тут замало.

Незалежно від того, надають відпустку в обов'язковому порядку чи за домовленістю сторін, працівнику треба написати заяву на ім'я керівника підприємства, де слід пояснити, чому він бере відпустку без збереження заробітної плати.

ПЕРЕНЕСЕННЯ ВІДПУСТКИ

1. За бажанням працівника

Перенесення щорічної відпустки дозволяється або за вимогою працівника, або за домовленістю між працівником і власником.

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (ч.11 ст.10 Закону „Про відпустки”);

2) несвоєчасної виплати роботодавцем відпускних (згідно зі ст.21 Закону „Про відпустки” їх виплачують як мінімум за три дні до початку відпустки).

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої листком непрацездатності;

2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо за законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням зарплати;

3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

2. За ініціативою роботодавця

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

Право на додаткову відпустку тривалістю 10 календарних днів згідно зі ст.19 Закону України „Про відпустки” мають працюючі:

1) жінка, у якої є 2 та більше дітей віком до 15 років;

2) жінка, яка має дитину-інваліда;

3) жінка, яка усиновила дитину;

4) одинока мати;

5) батько, який виховує дитину без матері (у тому числі, коли мати тривалий час знаходиться у лікувальному закладі);

6) особа, яка взяла дитину під опіку.

Перелічені вище особи отримують такі відпустки незалежно від права на щорічну відпустку. Право на них виникає кожного календарного року, отже тривалість такої відпустки не пов'язана з відпрацьованим періодом.

Поняття «одинока мати» означає:

- жінка, яка не перебуває в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;

- вдова;

- жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на одержання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).

Батька лише тоді може бути визнано таким, що бере участь у вихованні дитини, коли він або живе разом з дитиною, або є інші докази щоденної участі батька у вихованні дитини.

Для підтвердження факту, що батько не бере участі у вихованні дитини, може бути пред'явлено, наприклад, довідку з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, рішення органів опіки та піклування або суду щодо виховання батьком дитини тощо.

Жінка, яка має дітей від особи, з якоюне перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі (тобто перебуває у цивільному шлюбі), але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на таку відпустку не має.

Одинока мати має право на таку відпустку до досягнення дитиною віку 18 років, якщо згідно із законом вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Якщо одинока мати з якихось причин не скористається своїм правом на таку відпустку в році досягнення дитиною 18-річного віку або за кілька попередніх років, вона матиме право на її одержання або компенсацію при звільненні.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей.

Для одержання додаткової оплачуваної відпустки одинока мати зобов'язана надати такі документи:

- свідоцтво про народження дитини та довідку органів реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини;

- свідоцтво про укладання шлюбу і свідоцтво про смерть чоловіка - для підтвердження факту, що жінка є вдовою;

- свідоцтво про розірвання шлюбу - для підтвердження факту, що жінка розлучена.

Іноді працівник одночасно може відноситись до декількох категорій. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати17 календарних днів.

Наприклад, жінка, яка усиновила дитину, і одночасно є одинокою матір'ю (вдовою), має право на таку відпустку за двома підставами –«жінка, яка усиновила дитину» і «одинока мати». Наявність в одинокої матері двох дітей, з яких одна дитина – інвалід, дає право на цю відпустку за двома підставами Проте якщо підстави співпадають, може застосовуватися лише одна з них (наприклад, одинока мати має дитину-інваліда – застосовується одна з підстав).

З досягненням одним із двох (двома із трьох і т.д.) дітей 15 років жінка, яка має право на таку відпустку, втрачає його з дати, коли це сталося, навіть якщо у відповідному році вона ще не користувалася такою відпусткою.

Відпустку працівникам, які виховують дітей, надають незалежно від того, якої тривалості в працівника щорічна (основна та додаткова) відпустка. Тобто навіть якщо сукупність щорічних основної та додаткової відпусток становитиме максимально допустиму тривалість - 59 календарних днів, працівник у календарному році може взяти ще 10 (17) днів соціальної відпустки на дітей.

На дану відпустку не поширюються деякі правила, встановлені для щорічних відпусток - роботодавцю не дозволено відкликати працівника.

Якщо працівник змінив місце роботи, то на новому підприємстві протягом цього року він не піде у вищезазначену відпустку, адже при звільненні йому повинні були видати компенсацію. Законодавство не передбачає перерахування цієї компенсації на нове місце роботи навіть у разі переведення

Кiлькiсть переглядiв: 505

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.